Реєструйтесь та додавайте новини про Березнегувате!

Головна | Реєстрація | Вхід
Неділя, 19.11.2017, 21:47
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Березнегувате [5]
Все що стосується нашого селища
Березнегуватський район [4]
Населенні пункт нашого району
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Березнегуватський район

«Прометей» кидає виклик руїні

Голова колгоспу "Прометей" кандидат сільськогосподарських наук Микола Скорий. Фото автора.

Села під захистом колгоспу

РАЗОМ із колгоспним головою вирушаємо у березнегуватські «прерії». «Погляньте, яка краса! — каже Микола Вікторович. — Ліси на горбах, унизу Інгулець...» Враження подвійне: краса справді неземна, як і вражаючі на ній... руїни. Від того ж колгоспу імені Чкалова дивом уцілів придорожній приміст із назвою заможного (колись!) господарства. Решта все — потрощене, поділене, розкрадене: ферми, майстерня, комори, вівчарники… В одному з селянських дворів довелося побачити навіть «розпайовані» колгоспні ваги! 

«Прометей» же, кинувши виклик обласним і районним призвідцям Великої руїни, пішов своєю дорогою — колгоспною. І йде нею замалим двадцять літ! Час, погодьтеся, достатній для практичного спростування відомого прислів'я: «Гуртове — чортове». 

— А що, хіба колективна форма господарювання на землі — найгірша? — здвигує плечима колгоспний голова. І задля доводів переходить до конкретики. Попервах нагадує про те, що починали будувати господарство 27 колгоспників, а зараз їх набагато більше.

Господарюють на шести з половиною тисячах гектарів землі. Відновили роботу тваринницьких ферм у Кавказі, Новоросійську, Білій Криниці, Новогригорівці. Зараз утримують більше половини районного поголів'я великої рогатої худоби і свиней. Продали торік 120 тонн м'яса, зібрали 8 тисяч тонн зернових, півтори тисячі тонн гірчиці і ріпаку, 2 тисячі тонн насіння соняшнику, відтак одержали 3,5 мільйона гривень прибутку. Могли б і більше, якби не різні заборони на експорт продукції, цінові «ножиці», практична відсутність державної підтримки. Десять мільйонів гривень вигоди, вважай, втратили на рівному місці.

— Сільське господарство — на екстенсивному шляху розвитку. Хіба може бути інакше, якщо молоко і м'ясо скуповують у селян за безцінь? — дивується Микола Скорий.

Під заступництвом «Прометея» колгоспні села почуваються не так приречено, як по су- сідству «реформовані». Навіть у неврожайні роки господарство не забуває виділяти кошти на соціальну сферу. Зарплата і плата за паї — це само собою.

Щороку на розвиток та підтримку цієї сфери колгосп спрямовує 500-800 тисяч гривень. У двох селах — Кавказ і Новоросійськ — за колгоспний рахунок утримуються дороги, спортзал і спортклуб, дитячий табір відпочинку, здійснюється газифікація, налагоджується водопостачання. Колгосп оплачує роботу тренерів із дзюдо і самбо, поїздки дітей на змагання… 

Чи хоч одне з «реформованих» господарств округи може цим похвалитися? У Новогригорівці один із таких «вільних господарів» взагалі ошелешив земляків. Узявши в оренду у Білокриницької сільради ставок і землю навколо нього, заснував оригінальний бізнес — «коров'ячі побори». Бере із селян плату за прогін худоби берегом ставка… Чи на таке «щасливе майбутнє» сподівалися?

Лихо на селянські голови

У БЕРЕЗНІ цього року впало лихо на селянські голови. Не приморозки, ні — страшніше. Мова про прийнятий у першому читанні проект Закону "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємства». Сам проект, а також «Пояснювальна записка» до нього за підписом міністра аграрної політики України Юрія Мельника збурили село Кавказ. 

За логікою депутатсько-міністерських мудрагелів у країні передбачається повністю ліквідувати і реорганізувати разом із «Прометеєм» 836 колективних сільгосппідприємств. Хіба це не чергова аграрна трагедія для 30 тисяч селян? 

На столі у голови «Прометея» — газета «Сільські вісті» за 10 квітня цього року з публікацією професора-аграрія Василя Клюя «Кому заважають колективні господарства?» Не в одних мозолястих руках по- бувала та газета, перед тим як стати предметом обговорення на незапланованих загальних колгоспних зборах. Висновок: «Правильно пише професор». 

— Люди цілком підтримують публікацію у «Сільських вістях», — кладе долоню на газету Микола Скорий. — Збори одностайно ухвалили написати на адресу Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової. Просимо її захистити наші конституційні права на працю та вільний вибір форми господарювання на селі. Скажу більше. Депутати обласної ради одноголосно (рідкісний випадок!) на своїй сесії 29 квітня прийняли звернення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України. У ньому, зокрема, сказано, що з ухваленням чергового лиховісного закону «фактично ліквідовується допомога з боку колективних сільгосппідприємств органам місцевого самоврядування у соціальній сфері».

Депутати облради пішли далі колгоспників. Вони пропонують внести зміни до статті 41 Конституції України і третій абзац викласти у такій редакції: «Громадяни України для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної, колективної та комунальної власності». 

Чи прислухається парламент до цієї пропозиції — важко сказати. А послухати людей таки годилося б. 

Колективізм — у крові народу

ЛЮДЕЙ ми слухали у кількох селах — Кавказі, Новогригорівці, Новоросійську, Білій Криниці… І ось що почули.

Ніна Волошина, начальник мехдвору:

— Якщо не стане колгоспу, то все вмре! А так… Техніки у господарстві багато. До нас на роботу їздять механізатори з Лепетихи, Мурахівки, Білої Криниці. 

Раїса Буряк, завскладом:

— Нащо нам ті реформи? Ми ось не розпаювалися, як в інших селах, і не помилилися. Живеться нам непогано. Худобу держимо. Колгосп в усьому помагає. Олію одержуємо, борошно… 

Анатолій Скриль, пенсіонер: 

— У нас такої бомбьожки, як у сусідів, не було. Ну й слава Богу! Нащо розганяти колгоспи? Де людям працювати?.. 

Валентина Волошина, завфермою: 

— Якби не колгосп, то не було б і ферм. Нічого не було б! Два роки, поки ферму не підібрав колгосп, бідували. А зараз, будь ласка: видають зерно, борошно, корми для худоби. Ми знову відчули себе потрібними на цій землі.

Василь Грунський, колишній механізатор колгоспу імені Чкалова (Біла Криниця):

— Гарне було у нас господарство. Техніки вдосталь, зрошення діяло. Вирощували хліб, овочі, худобу. І на тобі — реформа. Нічого не стало! Техніку податкова забрала за борги, зарплату за цілий рік не виплатили. Живи як хочеш!

Ось такої думки про колгосп і про «реформаторів» люди, далекі від великої політики, зате близькі до великої землі і відчувають болі України.

— Колективне землеволодіння у нас в крові, — каже Микола Скорий. — Реформатори кажуть: у Конституції України передбачені лише державна, комунальна і приватна форми власності, а колективної нема. Та в Конституції багато чого нема! Конституція має захищати права, а не обмежувати їх… Бо що ж виходить? Фермерське господарство, якщо у ньому навіть два чоловіки, — це теж колективне утворення. Отже, треба і його розформовувати?

Сумніви, сумніви… От і виникла в колгоспників Кавказу, Новогригорівки, Новоросійська, Білої Криниці ідея — утворити асоціацію колективних господарств. Можливо, вона по-справжньому захищатиме їхні конституційні права. Було б добре, якби цю ініціативу підтримали всі колгоспи та селянські кооперативи.

Джерело http://www.silskivisti.kiev.ua/18359/print.php?n=2502



Джерело: http://www.silskivisti.kiev.ua/18359/print.php?n=2502
Категорія: Березнегуватський район | Додав: brv (05.07.2009)
Переглядів: 1106 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright brv.ucoz.ua © 2017 |